- дрижачий
- —————————————————————————————дрижа́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
дрижачий
Смотреть что такое "дрижачий" в других словарях:
дрижачий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до дрижати 1), 2). 2) у знач. прикм. Який звучить переривчасто, нерівно. •• Дрижа/чі при/голосні грам. приголосні звуки, що творяться внаслідок переривання видихуваного повітряного струменя мовним органом, який… … Український тлумачний словник
надтріснутий — а, е. 1) З невеликою, неглибокою тріщиною. 2) перен. Дрижачий, тремтливий (про голос, звук) … Український тлумачний словник
розбитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1 11), 15). || розби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Розколотий на шматки, потрісканий, побитий. 3) у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття). 4) у знач. прикм. Який розтріпався,… … Український тлумачний словник
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
тремтячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти. 2) Який тремтить (у 1, 2 знач.); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий. || Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.) … Український тлумачний словник
